100-ліття Сергія Параджанова

 











Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Завдання для учнів 5 класів

                       Складнопідрядне речення                               1.Знайдіть складнопідрядне речення: а) В таку добу під горою, біля того гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає. б) Обрій почала огортати все густіша і густіша темрява, і небо стало схожим на     синьку, густо розведену в воді. в) Подихав свіжий вітерець; по ставку плигали маленькі хвильки і сріблом     блищали   на сонці. 2. Знайдіть речення, в якому підрядна частина стоїть на початку: а) Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям. б) Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав. в) Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї. 3. Знайдіть речення, в якому підрядна частина стоїть в середині: а) Де праця, там і пісня. б) Найбільш суворим і об’єктивним суддею, чи...
Докладніше

Увага! Карантин продовжено!

Зображення
Перейдіть за покликанням, щоб дізнатися більше! Подивіться, чим я поділився: Новини : Продовження карантину @MIUI | https://news-gimnasia.blogspot.com/2020/03/blog-post_25.html?m=1 Увага! З понеділка будемо працювати за розкладом 2 семестру. Шановні батьки, плануйте так час і дозвілля дітей, щоб вони могли вчасно і якісно засвоювати матеріал і виконувати завдання не тільки тренувальні, а й перевірочні. Термін виконання останніх буде чітко регламентований. Про перевірочні завдання повідомлятиму заздалегідь, щоб потім не виникало непорозумінь. Діти, вірю: під час виконання тестів та інших робіт ви будете керуватися принципами доброчесності! Зичу всім здоров'я  і віри в щасливе  майбуття!
Докладніше

Трішки поезії...

Зображення
Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь, о! — та сама. Останні айстри горілиць зайшлися болем. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій. І плаче коник серед трав — нема мелодій…                                                           Ліна Костенко     Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташко. Ані докору з уст. Нам лишається довга сльота. В керамічному глечику – кілька засохлих ромашок. Екібана від літа, довершена і проста. Півгодини дощу, півгодини ясного неба. Вогко дихає камінь бароко і рококо. Нагулятися містом, потім піти до себе, Відігрітись на кухні, запарити молоко. Підійти до вікна і дивитись, як дужий вітер Нагинає дерева і листя в саду мете. І про щось промовчати, торкнув...
Докладніше