Блог учителя української мови та літератури Наталії Пацарини

                                 Вітаю, мої любі гімназисти!        Сьогодні ви піднялися на новий щабель країни Знань і стали  здобувачами освіти Заліщицької державної гімназії. Будьте активними та допитливими, тоді вам завжди буде цікаво та весело! Будьте щирими й товариськими, тоді завжди поруч буде багато друзів! Будьте відповідальними та наполегливими, тоді результати вашої праці будуть високими!     Пам’ятайте: добрі знання –  це гарне майбутнє, а кожен з вас – це майбутнє незламної України!                                                                         Ваш класний керівник Наталія Михайлівна!  

 

                                                                             Шановні батьки!  Будь ласка,🙏 перед тим, як відправити дітей до школи, посидіть з ними  5 хвилин і поясніть їм, що бути дуже високим, низьким, пухким, худим, чорним чи білим – це не смішно. Немає нічого поганого в тому, щоб носити одні й ті самі туфлі чи кросівки щодня. Поясніть, що вживаний або порваний портфель несе ті ж самі речі.❤️ Навчіть їх нікого не виключати зі списку спілкування лише тому, що він чи вона  інший чи не такий, як вони. Поясніть їм, що глузування та образи ображають і що школа має НАВЧИТИ ВЧИТИСЯ, А НЕ конкурувати, НЕ КРИТИКУВАТИ, НЕ ПРИНИЖУВАТИ. Поясніть їм, що у них та їхніх однокласників однакова цінність.❤️ Освіта починається вдома, цінності та співпереживання – ось чого не вистачає у сучасному світі!❤️

От за що я люблю Львів? Тут усі серця відкриті! Тут не треба зайвих слів, Лиш ловити щастя миті!!!                   Христина Кравчишин 25-26 серпня мала чудову нагоду побувати в прекрасному місті кави, легенд і позитиву на мегакрутому тренінгу в рамках  проєкту «Повернення до формального та неформального викладання й навчання в громаді для учнів і підлітків, у тому числі ВПО. Надолуження освітніх прогалин через навчання: тренінги для вчителів та сесії для школярів (5-9 класів) у точках “Спільно” в семи західних областях», за фундацією UNICEF Ukraine . 

  Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,– оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься – Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори. Ліна Костенко

 

  https://docs.google.com/document/d/1FnfegbezzuREGfuHE-jpPyGfkyUOdaeH/edit?usp=drive_link&ouid=117498736783938692170&rtpof=true&sd=true https://docs.google.com/document/d/1HtXqqA9OLB3zyMCVN0RhBHNdnqMRS-Eq/edit?usp=drive_link&ouid=117498736783938692170&rtpof=true&sd=true e