Блог учителя української мови та літератури Наталії Пацарини

 

Тиждень української мови та писемності учні 1-их класів завершили мовним квестом "З українською весело!" Цікаве дозвілля під час перерв припало до душі юним мовознавцям. Діти з величезним захопленням проходили всі перешкоди, адже знали, що у фіналі їх чекає несподіванка!  Солодкі смаколики учасникам квесту вручила директор гімназії Олександра Дмитрівна Войчишин.  https://youtube.com/shorts/3b8FzAIU8ew?si=rMdQbHOj3xW3QJuW  

 Напередодні Дня писемності та мови в 1-Б та 1-А класах було проведено уроки розвитку мовлення із загадковою назвою "Пані Мова на гостинах у пані Осені". Першокласники стали учасниками пізнавальних посиденьок двох давніх подруг. Завдяки гостинності Осені діти збагатили свій запас слів колоритними українськими назвами напоїв, які смакувала Мова. Безперечно, гостя не прийшла з голими руками, бо ж Вона справжня українка! Солоденькі смаколики до ягоданки та калинника були дуже доречними, однак дітям довелося їх відшукати серед назв інших традиційних народних страв. Як же весело було, коли збагнули, що наше діалектне слово "печеня" має зовсім інше значення - запечене м'ясо, а пампушки із солодкою начинкою - то гомбовці!  Скуштувавши ситу і яблучний пляцок, подруги повели розмову про осінні прикмети. Першокласникам тут знову довелося поміркувати, щоб зібрати із частинок прислів'я, пояснити зміст влучних фраз. Діти з'ясували, що осінні дні короткі, погода в цей...

 

 У неділю, 08.10.23, учні 1-Б разом зі своїми ровесниками з паралельного класу відвідали чудові осінні Чернівці. Метою мандрівки був перегляд анімаційного фільму "Мавка" за мотивами драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня". Неймовірний казковий сюжет з глибоким підтекстом зачарував гімназистів. Після кінетеатру діти смакували бургери, набираючись сил для продовження знайомства з цікавинками начебто добре знайомого кожному міста.  Далі першокласники відвідали Музей науки МАН України. Радості й захопленню не було меж, адже кожен міг усе спробувати, відчути, побачити. Допитливі хлопчики й дівчатка, отримавши море позитивних емоцій, щасливі поверталися додому.  Екскурсія була чудовою, незважаючи на дощик, що легенькою мжичкою січася весь день. Та хіба це може стати на заваді щастя веселих і щирих друзів)

 Ми весь час чогось чекаємо... Чекаємо, поки охолоне кава чи чай... Чекаємо літа. Чекаємо нового року... Чекаємо миру... Чекаємо повідомлення у фейсбуці і дзвінка на телефон. І все чекаєш і чекаєш: зарплату, закінчення фільму, вечора чи світанку... Чекаєш подарунка і прoсто доброго слова. Чекаєш підступу й автобуса. Чекаєш доставку піци і закінчення робочого дня. І знову чекаєш, чекаєш, чекаєш. Чекають всі, всього і завжди. Але найсолодше, що хтось чекає і тебе. Не тому, що від тебе щось потрібно, а просто чекає, тому щo ти є. Не важливо, де на тебе чекають: у мережі, будинку або іншому місті.... Поспішайте до тих, хто чекає. Іноді  достатньо звичайного "привіт" -  і їм спoкійно, що ти ось тут. Поруч....Я вдячна Богу за людeй, яким я можу сказати:“Дякую, що ти є!”...“Дякую, що чeкаєш мeнe...” ❤

            Хай Богородиця оберігає  дім кожного та всю нашу Батьківщину, захищаючи мирне синє небо та всіх українців!