Зі святом Останнього дзвоника!
Дорогі мої діти! Як швидко пролетіли ці 5 років. Здається, ще вчора ви стояли на гімназійну подвір'ї такі маленькі, такі крихітні, такі безпорадні, мов пташенята, які роблять спроби свого першого польоту. Ще вчора ви тремтіли, боязко і крадькома дивлячись на мене - суворого класного керівника. Ще вчора ви трепетно стояли біля батьків, не знаючи, що ж вам робити далі. Начебто часу пройшло так мало, адже 5 років пролетіло, немов одна мить. Поріг гімназії все той же, а ось ви стали іншими. Ви вже не маленькі хлопчики й дівчатка, ви сильні юнаки й чарівні паняночки, попереду в яких нові сторінки життя. Ви завершили тільки один етап шкільного житя, у якому вам допомагали батьки і вчителі. У цих стінах вам було дано необхідне джерело знань, ви навчилися розуміти себе і свій внутрішній світ, відстоювати свою точку зору і принципові переконання. Це той початковий капітал, який стане вам надійною опорою в боротьбі з майбутніми життєвими негараздами і випробуванням...