Нас весна не там зустріла...

               17.10.2018р. учні 6-А класу під керівництвом учителя української мови та літератури Пацарини Н.М. та вчителя математики Костинюк О.М. провели творчий захід під назвою «Нас весна не там зустріла..», присвячений  пам’яті воїнів УПА.

Нас весна не там зустріла

І не ті пісні співала… -

ці слова стали лейтмотивом ліричного вечора про найтонші порухи людської душі – кохання. Бо ж саме це прекрасне почуття допомагало  вірити в холодних та сирих окопах, що боєць обов’язково врятується від ворожої кулі, а навесні наступного року зустрінуться Він і Вона. 

  На жаль, більшість мрій не здійснилася, про це свідчать листи-спогади, які зачитували гімназисти:

А вона щовесни на порозі ще довго чекала,                                            В ліс вглядалась, чекала з криївок вістей,                                              І щороку у скриню, де придане, щось окладала,                       І чекала, чекала, чекала весільних гостей...

 А Він, герой, безстрашний, поміркований, тонкий у розрахунках, невтомний, щедрий у дружбі, вірний у коханні, увійшов у безсмертну книгу під назвою «Історія».

« Чекай, я повернусь», - відлунювала у серці коханої і вселяло надію на зустріч.

Вони    стрінуться незабаром.                                                                                  Сорок весен, як мине війна.                                                                                          Йтиме старенька базаром,                                                                                         Площею йтиме вона.                                                                                               І на устах усмішка                                 зацвіте ясно-сумна ,                                Коли пам’ятникові нишком                         В очі погляне вона.                            А у небі просторім                                                                                                 Сонце – як хліба калач…                                                                                               Падатимуть вночі зорі                                                                                                                У її тихий плач.

            Вірші, пісні, уривки з листів допомогли відтворити радість зустрічей і біль розлуки, віру в щасливе майбуття і трагедію зболених душ. А над усім цим линула мажорна мелодія кохання – щирого, справжнього, безсмертного.

           Виступ учнів 6-А класу доповнила пізнавальна розповідь вчителя історії Коцебейчук Г.В. та пройнятий духом нескореності гімн воїнів УПА у виконанні учениці 3-Б класу Гірчак Юлії.

          Завершальним акордом  заходу стали слова сучасної поетеси  Інни Гавриленко:

Тож давайте всі разом, народом,                 Волю й честь Україні вернем.                           І  відступлять всі біди й незгоди –             Ми ж бо гордо наш прапор несем!