Мова - генетичний код нації!

 

В моїй милій Україні, мова -- солов'їна.

І цей скарб передаємо від батька до сина,

Від матусі - до донечки, від бабці - до внуці,

Від квітòк - до бджілки на зеленій луці... 

Рід наш давній.Український.Мова - квітка  

                              роду.

Чиста. Світла. Соковита, як нектар із плоду.

Пахне сонцем. Пахне житом, диво - 

                          колосками,

Вишнями і грушами, стиглими садами...

Достигає попід осінь в кетягах калини,

Квітне мальвою під тином, в пісні       

                          журавлиній.

В чорнобривцях її запах, в полинах і м'яті.

А душа її гніздиться в кожній теплій хаті.

Нею мама нам співала перші колисанки,

Хрестом долю вишивала звечора до ранку.

Заплітала у косички стрічки волошкòві,

Щоби мови не цурались і жили в любові...

Нею бабця все молилась, Бога прославляла.

Хліб місила, усміхалась. I поклони клала.

Мова -- серце України. В ній є наша сила.

В кожнім слові -- код таємний. То -- є наші 

                                крила.

Кожне слово -- як пацьорка, а разòм --        

                              намисто.

Знаєм мову -- будем жити! Вчіться,    

                            товариство.

29.04.2022

Людмила Галінська