Останній дзвінок...

 

Дорогі мої діти, вітаю із закінченням гімназії! Пам’ятайте, що головне в житті  - бути Людиною, бо "тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони «Я»".  "Життя, як річку, не перейдеш вбрід, та, може, в ньому і немає броду", тому не забувайте розправляти свої крила, ловити "летючу мить життя", устигайте скрізь і всюди, відкривайте душу тільки щирим людям, впускайте в серце тільки таку любов, яка буває раз в ніколи, не тримайтесь за минуле, не заглядайте надто далеко в майбутнє, шукайте щастя тут і сьогодні, бо воно завжди поруч.  Де б ви не були, як би не склалося доросле життя, знайте, що в рідному домі вас завжди чекатимуть батьки. Усе, що маєте сьогодні, завдяки їм. 

Батьки і діти - це любов і сльози,

Це вічне щастя і одвічний біль.

Це сонце і тепло, сніги й морози,

Мед на вуста й на вічні рани сіль.

А діти – це щастя і турбота,

Відповідальність і тривога теж,

Без відпочинку й вихідних робота,

Любов така, яка не має меж.

Дорогі батьки, разом з вами протягом цих 7 років нам доводилося знаходити відповіді на складні запитання, розуміти бажання дітей бути незалежними і підтримувати їх у всьому, дозволяти їм робити помилки, бо ж на своїх краще вчаться, пробачати їхні пустощі, образи, сумувати через невдачі, радіти їхнім успіхам. Дякую за вашу щирість, чесність, за те, що довірили мені найцінніше!  Нехай Господь береже ваші сім’ї від усього лихого і дарує міцне здоров’я, тверду віру в сьогодення, світлу надію на мирне, щасливе життя і  всеосяжну любов! 

ХАЙ ЩАСТИТЬ ВАМ, МОЇ ДОРОГІ І НАЙКРАЩІ ДІТИ!!!!