Первоцвіти - вісники весни!

Довкілля наше неповторне,
Довкілля наше чарівне.
То сонечко тебе пригорне,
То злегка вітерець дихне.
То дощик рясно землю вмиє,
А то веселка зацвіте.
То небо знову заясніє,
З землі зернятко проросте.
Наш світ живий і розмаїтий,
Довкілля наше чарівне.
Он на лугах розквітли квіти
І все це радує мене!
                                Н. Красоткіна, «Наше довкілля»

 

 Щойно пригріє перше весняне сонечко, у наших лісах з'являються перші вісники весни — тендітні первоцвіти. Ми мало знаємо про них. Дивно, але ці квіти не страшаться раптового снігу, морозу. Вони є немов символом пробудження природи від зимового сну.

Первоцвіти дуже швидко зацвітають, перетворюючи нашу Землю на яскравий килим, але зовсім на короткий час. Наче сама весна нам посміхається й ховається за обрієм. Чи не диво це! Як радісно помилуватися неповторною красою природи — первоцвітами! Ніжні, тендітні, чарівні й неповторні...

Але не всі люди ходять до лісу милуватися, дехто має наміри наживитися, знищити перші квіти. Коли і у вас з'явиться бажання зірвати первоцвіти, не поспішайте, замисліться — вони можуть зникнути з цього лісу, з нашої Землі. Чи хотіли б ви цього? Тільки уявіть, що можуть зникнути сон-трава, медунка, мати-й-мачуха, підсніжник, пролісок, конвалія, горицвіт весняний, білоцвіт, первоцвіт.

Прислухайтеся до слів великого друга природи, еколога Джеральда Дарелла: «Спілкуйтеся з природою, вивчайте її, вірте у її лікувальні властивості — і вона подарує вам немало радості».

Ранньовесняні рослини є їжею для комах, які є їх запилювачами. У разі зривання квітів комахи гинуть, а рослини не запилюються і не утворюють насіння. Так необдуманими діями знищуємо ранньовесняні квіти.

 

Любі діти, не рвіть первоцвіти.
Їх  залишилось мало у світі.